Карбамід (сечовина) CO(NH₂)₂ — найбільш концентроване тверде азотне добриво з умістом 46 % азоту.
Основним обмеженням є наявність біурету: його надлишок пригнічує ріст рослин, знижує схожість насіння та може викликати опіки листків при позакореневому підживленні. Допустимий вміст біурету — до 0,6 % у марці А та до 1,4 % у марці Б. У ґрунті біурет розкладається протягом 10–15 діб.
Карбамід гірше підходить для відцентрових розкидачів, ніж аміачна селітра, через дрібні гранули та меншу щільність, тому робочу ширину захвату зменшують приблизно на третину.
У ґрунті карбамід швидко гідролізується під дією уреази до амонійної форми, а далі — до нітратів; швидкість процесу залежить від температури, вологості та рН. За поверхневого внесення без заробляння можливі значні втрати азоту у вигляді аміаку — до 30–50 %, особливо на нейтральних і лужних ґрунтах.
За ефективністю карбамід не поступається аміачній селітрі, але максимальний ефект забезпечує внесення в ґрунт. Найкраще його застосовувати для основного удобрення, рядкового внесення під просапні й овочеві культури та для позакореневого підживлення. Рослини здатні частково засвоювати карбамід без попереднього перетворення, зокрема через листки.
